Міжнародний день торта

 

20 липня відзначається молоде свято - Міжнародний День Торта, який присвячений дружбі та миру в усьому світі. Предметом об'єднання стали солодощі, тому девіз свята - «I cake you», що означає "Я прийду до тебе з тортом".  Як можна встояти й не відсвяткувати цю подію, навіть якщо ти не любиш солодке? Міжнародний день торта - свято молоде, але вже досить популярне. Щорічно зростає кількість країн, які беруть участь у цій солодкій традиції. Вперше на міжнародному рівні День торта був проведений у 2011 році. Ініціатором цього солодкого і демократичного свята став "Міланський Клуб" Королівства Любові . Ідея святкувати Міжнародний День Торта прийшла в голову людям творчих професій. Художники, музиканти, кулінари і дизайнери вирішили, що святкування Міжнародного Дня Торта має символізувати мир і дружбу. Також організаторам та засновникам свята хотілося, щоб він об’єднував людей всіх національностей і релігій. Ви знаєте, що слово “торт” походить від італійського слова “torta”? І перекладається воно як - хитромудрий. Адже і правда, на тортах завжди є якісь прикраси з крему, безліч коржів, начинки і т.д. Хитромудрості цьому красивому десерту точно не позичати. 

Щороку Міжнародний день торта присвячений різним темам, наприклад, космічній, любовній, казковій.
Важко сказати, хто, де і коли вперше здогадався до такого кулінарного шедевра як торт. На сьогоднішній день існує кілька версій. Історія цього десерту налічує приблизно 2000 років. Однак точну дату виготовлення першого торта назвати неможливо, оскільки не вирішено головне спірне питання, які продукти мають входити до складу справжнього торта. Рецепти перших тортів включали борошно, мед, горіхи, яйця, молоко. Оскільки одним із головних інгредієнтів торта вважалося борошно, то пальму першості можна віддати Греції. Саме тут у неолітичних селах під час розкопок були знайдені торти, що були спечені з пом'ятих зерен. За іншою версією прийнято вважати, що пра-пра-пра-дідусь першого торта був виготовлений в Італії. Недарма відоме прислів'я "про смаки не сперечаються" в італійському виконанні звучить як "про торти не сперечаються". А саме слово "торт" в перекладі з італійської означає "скрученість, звивистість".

 Ще одна частина істориків припускає, що своєю появою торт зобов'язаний такому знавцю солодощів як Схід. Стародавні кулінари східних країн виготовляли смачні десерти з суміші меду, молока і горіхів, які за формою нагадують сучасні тортики. А певну подобу торта було виявлено в гробниці фараона Пепіонха, що мешкав у Єгипті в 2200 році до н.е. Але яким би не було походження торта, його подальше вдосконалення і вишуканий смак зобов'язаний майстрам-кондитерам із Франції. Саме тут, в країні кохання, романтики і десертів, одного разу з'явившись, торт підкорив увесь світ. Французькі кулінари і кондитери протягом століть були законодавцями моди по сервіровці й прикрасі цієї популярної і всіма улюбленої смакоти. Франція стала батьківщиною таких загальновідомих кондитерських назв як безе, Наполеон, бісквіт, мус, крем, меренга, желе та інших. Найвищий торт, що складається зі 100 ярусів і заввишки 30 метрів, був випечений у США, в штаті Мічиган. Найважчий торт вагою понад 50 тонн - також родом зі США, штат Алабама. Найдовший торт у 246 метрів був виготовлений, а потім розрізаний на 15000 шматочків і подарований дітям іменинникам у Перу.

Кулінарний символ України -" Київський торт". Кажуть, що торт з’явився на київській кондитерській фабриці імені Карла Маркса через... помилку кондитерів. Нібито вони підготували для бісквіта партію яєчного білка, але забули вчасно покласти продукт у холодильник. Начальник бісквітного цеху Костянтин Петренко - щоб добро не пропадало вирішив спорудити торт із того, «що вийшло». Вийшло здорово. Та так, що на довгі роки "Київський" став своєрідною "солодкою валютою". На самій фабриці цю історію вважають плітками. Там стверджують, що кондитери цілеспрямовано працювали над винаходом незвичайного рецепта - це вдалося в 1956 році,  запатентували винахід в 1973 році. Торт «Київський» став одним з перших кулінарних брендів СРСР. Без будь-якої реклами інформація про нього поширювалася у містах, куди приїздили кияни зі своїм фірмовим гостинцем. Приїхати з Києва без цього торта вважалося просто непристойним.  «Солодку візитку»  і досі хочуть скуштувати всі - і старі, й молоді, і кияни, і приїжджі. Особливо ті, в кого «Київський» асоціюється з  квітучими каштанами і домашнім святом.

Вітаємо усіх шанувальників солодкого з Міжнародним Днем Торта !

                                  

                                                                                                                                                               

Всесвітній день змій

16 липня у світі відзначають Всесвітній день змій. В європейській культурі змія є символом мудрості та знань і саме тому вона зображена на емблемі лікарів. Змій у світі безліч, але не всі вони отруйні або небезпечні. Більшість із них бояться людей так само, як їх бояться люди. На Землі змії водяться практично всюди. Їх немає лише на деяких островах і на одному континенті - Антарктиді.  Змій можна зустріти практично у всьому світі, вони не живуть на північному та південному полюсі, а також їх немає в Новій Зеландії, Ісландії та Ірландії.  У світі налічується понад три тисячі видів змій, з яких приблизно 750 є отруйними та понад 250 - можуть вбити людину лише одним укусом. Змії не можуть жувати їжу і тому змушені ковтати її повністю. Рот змії дуже пластичний, специфічна форма черепа та не суцільна нижня щелепа дають змогу проковтнути здобич яка може бути вдвічі більшою ніж сама змія.

Змії - підступні і дуже проворні істоти. На нашій планеті мешкає понад 2000 видів змій, але лише десять відсотків з них є отруйними. Вони користуються отрутою не тільки для полювання, щоб вбити свою жертву, але і в цілях самооборони. Гримуча змія - найнебезпечніша тропічна змія, укус якої смертельний для людини. Дивно, але найбільш небезпечними є саме молоді представники даного виду.  Живуть гримучі змії в багатьох країнах Північної і Південної Америки. При укусі з’являються наступні симптоми: утруднене дихання, параліч, запаморочення. Гадюка - отруйна змія, що мешкає в Євразії.  На місці укусу у людини виникає геморагічний набряк і некроз, а ниючий біль проходить лише через кілька тижнів. Забарвлення гадюки може бути найрізноманітнішим. По темному фону уздовж спини тягнеться смужка, яка зазвичай зигзагоподібна, але буває і з рівними краями. Тигрова змія - вид смертельно отруйних змій з сімейства аспідів. Вона мешкає в Австралії, на острові Тасманія і в Новій Гвінеї. У представників цього сімейства на верхній щелепі розташовані два отруйних зуба, по одному з кожного боку. Навколо  отруйної залози розташовується м'яз. Коли змія кусає м'яз натискає на залозу, видавлюючи в зуби отруту, яка через жолобки зубів потрапляє в тіло жертви. Тайпан - одна з найбільш отруйних і агресивних змій світу. До вироблення антидоту від укусу Тайпана вмирали більш ніж в 90 відсотків випадків. Середня довжина тіла дорослої особини становить 180 – 200 см. Отруйні зуби, довжиною майже 1 см, вражають жертву при укусі солідної дозою отрути. Східна коричнева змія живе в Австралії, Індонезії та Новій Гвінеї. Отрута цієї змії здатна викликати кровотечі, параліч м’язів і зупинку серця. Були зафіксовані випадки миттєвої смерті людини після укусу Східною коричневою змією. Випадки укусів зустрічаються досить часто. Це обумовлено тим фактом, що даний вид воліє жити недалеко від населених пунктів і здатний дуже швидко переміщатися.

Гадюка степова - звичайний вид на території центральних, східних та південних областей України. Вид знаходиться під охороною Бернської конвенції, ратифікованої Україною. За розмірами майже така ж як і Гадюка звичайна – 60-65 см. Передня частина голови ледь-ледь видовжена, її краї припідняті. Забарвлена Гадюка степова у бурі відтінки з темним ромбічним малюнком на спині. З кожного боку тіла наявно по одному ряду невеликих розмитих плям. Темне забарвлення є надзвичайно рідкісним. Трапляється у вкритих чагарником степових балках, ярах, заплавах річок, лісосмуги. Гадюка Ренарда - єдина з гадюк України, що  занесена до Червоної книги, як зникаючий вид. Поширена дуже нерівномірно, найбільше знахідок відомо з Причорноморської низовини і Слобожанщини. Раніше вважалась східним підвидом Гадюки степової. Живе у полиновому степу, балках з чагарником, лісосмугах. 
Мідянка звичайна - змія невеликих розмірів: довжина тулуба не перевищує 75 см, хвіст у 3,2-6,6 раза коротший за тулуб. Луска гладенька. Верхня сторона тіла бурих відтінків, інколи сіра. Нижня поверхня тіла рожева, цегляно-червона, сірувата або майже чорна. На голові та шиї характерний темний візерунок. Полоз жовточеревий - є найбільшою змією Європи. Його довжина сягає до 2 м. Забарвлення верхньої сторони тулуба буває різних відтінків оливкового кольору, без візерунка. Черево у нього жовте, палеве, іноді червонувате.В Україні полоз жовточеревий трапляється скрізь у степовій частині. Ці змії живуть зазвичай у відкритому степу, напівпустелях. Живиться полоз жовточеревий гризунами розміром до ховрахів, птахами, їх яйцями, ящірками, рідше іншими зміями.

Сьогодні в Україні налічується 11 видів змій. Лише 3 з них є отруйними, але в більшості випадків вони не несуть загрозу людині. 

Та на жаль, в Україні громадяни щорічно знищують сотні змій. Майже завжди це стається через помилкові уявлення щодо їх отруйності. За малим винятком, українські змії жодним чином не загрожують людині. А частина з цих плазунів – рідкісні види, які перебувають на межі зникнення. 

Всесвітній день змій був заснований з метою допомогти людям дізнатись більше про цих плазунів і про те, на скільки важливу роль відіграють ці тварини в екосистемах.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

              

Героїчна оборона Києва

11 липня 1941 року, рівно 81 рік тому, почалася героїчна оборона Києва від фашистських загарбників. Ця подія була однією з вирішальних під час Другої світової війни. Початком Київської оборонної операції прийнято вважати 11 липня, коли сили Вермахту вийшли до річки Ірпінь. Вона розташовувалася за 15 кілометрів на захід від міста. Київська стратегічна оборонна операція 1941 року - саме така офіційна назва цієї події. Сам Гітлер планував дуже швидке захоплення міста, і завдяки величезній перевазі у військах (майже в три рази), у фашистської Німеччини це цілком могло вийти. Протистояли загарбникам не тільки солдати, але й жителі Києва. Вся оборона Києва тривала аж 72 дні, і за цей час було створено близько 1500 оборонних дотів і викопано понад 50 кілометрів протитанкових ровів.

Перший наступ танкової дивізії фашистів було зупинено завдяки героїчним діям радянської армії і простим жителям Києва.

30 липня була друга спроба штурму Києва, і аж через 10 днів вона дала певний результат: вдалося прорвати оборону і увійти в місто на південно-західній окраїні. Але 15 серпня ополченню вдалося відкинути позиції загарбників на колишні позиції. Втрати фашистів вже тоді становили понад 100 тисяч.

Ось так у той час виглядав Київ.

Миттєвого захоплення столиці, як планував фюрер, не вийшло. Зазнаючи важких втрат, радянські війська не залишали ворогові Київ, також в місті діяло посилене народне ополчення. В результаті тривалої оборони Києва  країна дістала певний виграш у часі для того, щоб відмобілізувати і розгорнути війська, евакуювати промисловість і матеріальні ресурси в глибинні райони. Хоча оборона Києва закінчилася трагічно, вона мала велике політичне і віськово-стратегічне значення. Радянські війська більше ніж на два місяці затримали просування гітлерівців на схід, на Лівобережну Україну і Донбас. Героїчна оборона Києва значною мірою сприяла зриву планів керівництва фашистської Німеччини на швидке захоплення Москви і "блискавичне" завершення війни.

Незважаючи на героїчний опір, тривав наступ німецьких військ, а також оборона Києва. Липень-вересень стали для міста дуже важким періодом, тому що всі ці три місяці ворог продовжував наступати і розбивати радянськи війська.

Незважаючи на те, що існувала загроза оточення, Сталін все одно прийняв рішення про продовження оборони столиці, що відбилося на трагічності подальших подій.

Оборона Києва 1941 року запам'яталася всім на довгий час. Героїзм і мужність солдатів не можуть не захоплювати. Незважаючи на те, що чисельність німецьких військ практично в три рази перевершувала червоноармійців, вони не відступали і продовжували обороняти столицю. Героїчні захисники Києва з честю виконали свій обов'язок перед Батьківщиною. Вони віддали свої життя  для того, щоб залишитися на своїй землі і не віддавати її в руки ворога.

                                                     Пам'ятник "Оборона Києва"
 

День родини в Україні

8 липня в Україні відзначається День родини.

Родина, сім'я - це найдорожче для кожної людини. "З родини йде життя людини", - говорить народна мудрість. Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім'ї вона навчається любові та добра, рідної мови,  вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам'ять свого роду.

З давніх-давен родину порівнювали з великим деревом, яке міцно тримається за землю своїм корінням, а гілками тягнеться до сонця. Чим грубіший і вищий стовбур, тим давніший рід. Нижні гілки - це лінія дідусів та бабусь; трохи вище "розмістилися" батьки: тато, мама, а також дядьки та тітки. На найвищих, тоненьких гілочках, "прикріпилися" брати і сестри. Щаслива сім'я - це сім'я, в якій усі члени родини живуть у злагоді, кожен відчуває підтримку, отримує радість від спілкування один з одним.

Україна - це наша родина, тому, що основною клітиною нашої нації є сама родина. Спільна українська родина - це творець і зберігач українського роду, культури, моралі. Родина - джерело продовження роду. Мабуть, не випадково, наш герб символізує триєдність - людини, родини, нації.

На світі білому єдине, 

Як і дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім'я.

В щасливі і в тяжкі години-

Куди б нам не стелився шлях-

Не гасне вогнище родинне,

В людських запалене серцях.

(Д.Білоус)