Традиції свята Великодня

Великдень — найважливіше із 12 головних християнських щорічних свят. Його святкують практично у кожній українській родині. Безліч традицій, прикмет, обрядів та застережень існувало й досі існує, пов’язаних із цим днем. Деякі з них мають суто християнське походження, а деякі перейшли ще від наших язичницьких пращурів. Уся суть християнства полягає в смерті і воскресінні Христа, в його жертві спокути за гріхи людей і великій  любові. Напередодні свята відбувається головне диво християнського світу - сходження Благодатного вогню на Гроб Господній в Єрусалімі. Воскресіння Христове прийнято зустрічати в храмі: богослужіння починається до опівночі, а приблизно опівночі починається Великодня утреня.

Історія і походження свята Великдень
В Україні святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття - із запровадженням християнства. Це свято збігалося в часі із весняним рівноденням. Чудо воскресіння Сина Божого символізує очищення душі від гріхів і перемогу життя над смертю. Ісус воскрес в перший місяць після весняного рівнодення, і ця подія співпала з іудейським святом - Песах.  Саме тому  Воскресіння Христове має ще одну назву -  Пасха.

Великий піст

Пасха - найбільш значимий день у православній вірі і готуються до нього заздалегідь. Світлому Воскресінню передують 40 днів суворого посту, коли віруючі не тільки очищаються фізично, відмовляючись від скоромної їжі,  проводять вільний час у молитвах і роздумах. В церковних служіннях під час посту згадують 

земне життя Христа, здійснювані  ним чудеса, смерть і його розп'яття на хресті.                   

Таємна вечеря 

У страсну седмицю згадуюь страждання Христа і готуються до свята. У четвер проводять генеральне прибирання і починають готувати страви до святкового столу. Вважається, що якщо в цей день до сходу сонця скупатися, можна очиститися від усіх гріхів. У великий четвер відбулася Таємна вечеря, коли Ісус омив ноги своїм учням.

Чистий четвер 

У Великий четвер християни згадують чотири події: Таємну вечерю, обмивання Христом ніг учням, молитву Христа в Гефсиманському саду і зраду Іуди. До  Чистого четверга були приурочені очисні обряди. Вважалося, що перед Великоднем необхідно очистити не тільки простір, а й душу. Тому люди відправлялися на вранішню службу до церкви, де сповідалися і 

причащалися.

Страсна п'ятниця  

Страсна п'ятниця - час скорботи і жалоби. Це особливий день, оскільки саме тоді зрадники розіп'яли Ісуса на хресті, де він помер за гріхи людські. Як далі оповідає Євангеліє, на третій день після смерті на хресті Христос воскрес. Ця неділя стала найголовнішим святом у християнстві -  Великоднем. 

Головні символи Великодня 

Окрасою великоднього столу традиційно є фарбовані яйця, сирна пасха і паски. Сирна пасха обов'язково повина мати форму  піраміди, що символізує гору Голгофу, на якій  був розіп'ятий Ісус. Страву прикрашають написами "ХВ", хрестиками, квітами. Паска найважливіший символ, без якого ми не уявляємо Великдень. Якщо на столі стоїть паска, це означає, що двері в будинок для Ісуса завжди відкриті.

Поливаний понеділок

Другий день Великодних свят - Світлий понеділок. В цей день продовжується возвеличення подвигу Христа, що переміг смерть і пекло.

Інші назви Світлого понеділка – Поливаний, Обливаний, Волочильний – походять від ритуалів зустрічі весни, пробудження природи.

  Джерело: інтернет- ресурси

                             

.                                                       

 

                                                            

Традиції Водохреща

 Хрещення Господнє відзначається 19 січня і завершує цикл зимових різдвяних свят. Це церковне свято має безліч цікавих традицій і звичаїв святкування в Україні. Різдвяно-новорічний період завершувався святом Водосвята. Його ще називають Водохреща, Хрещення, Ордань, Богоявлення Господнє. Цей звичай  прийшов до нас в Україну разом із християнством і став традиційним святом нашого народу.

Голодна кутя                                                        Вечір напередодні Хрещення називається другий Свят-вечір або "Голодна кутя". Ця назва пішла від того, що доти, доки не посвятять воду, люди не їли. Свяченою водою господар кропив всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницю, свійських тварин, малював крейдою хрести, аби залякати нечисту силу.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Освячення води                                                    Свято Водохреща відбувається 19 січня на річці або біля криниці. Напередодні чоловіки вирубували на льоду великий хрест, обливали його червоним буряковим соком. Тут відбувалася Божа служба. Кульмінаційним моментом свята було занурення священником  хреста у воду. З цього часу вода вважалася освяченою.                                                                                                                       

Свята вода                                                             Свята вода символізує святу йорданську воду і має надпри­родні властивості. Вона збе­рігається протягом багатьох років. В народі здавна нею користувалися, як цілющою при різних хворобах та такою, що оберігає оселю й людей від злих сил. Факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року,                                                                                           залишається загадкою й досі.               

Ворожіння на Водохреща                                Цікавою традицією напередодні Водохреща залишається ворожіння. В ніч з 18 на 19 січня незаміжні дівчата намагаються дізнатися свою долю. Ще наші прабабусі використовували багато способів дізнатися, що їх чекає попереду.  Найпопулярнішими із них є:  суджений-ряджений - ворожіння з чоботом.  На ім'я чоловіка. Ворожіння з дзеркалами - опівночі в дзеркальному коридорі повинна з'явитися фігура судженого. Ворожіння на сон. Ворожіння на сімейне щастя.                                 

Водохресні купання                                            Найвідоміші традиції  свята Йордана пов'язані з водохресними купаннями. Купатися в ополонці 19 січня прийнято тільки в Україні та кількох інших країнах. Для цього воду з ополонки святять, після чого вона, за деякими віруваннями, набуває лікувальних та чудодійних властивостей.  

І дотепер люди вірять у цілющі здібності посвяченої води. Щороку безліч сміливців стрибають у крижану ополонку з вірою, що захистяться від хвороб протягом року.                                                                                                                                 Із Йорданом пов’язані численні народні прикмети та обряди:  дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливають її у велику миску, на дно кладуть пучок калини або намисто і вмиваються - "щоб лиця красні були". На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки - "щоб сі умила та красна була". У цей день колядники приходять до кожної оселі з віншуваннями та щедрівками. 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Величне свято Воскресіння

 Великдень - велике свято для всіх Християн.  Напередодні свята в бібліотеці пройшла година цікавих повідомлень   "Як у світі святкують Великдень ". 

На заході учні 5-го класу ліцею КПІ дізналися про традиції святкування Великодня в інших країнах: у Франції готують шоколадні яйця і ховають їх від дітей, у Швейцарії влаштовують  бої крашанками, в Італії печуть солоний пиріг, схожий на церковний купол, в Англії прийнято одягати новий одяг, що символізує настання весни, а серед дітей проводяться змагання - пошук яєць, в Ірландії влаштовують символічні похорони оселедця.

Діти дізналися багато цікавого та корисного для себе. Вони ще раз переконалися в тому, що Великдень шанують в усьому світі і вважають цей день світлим і прекрасним.