субота, 17 липня 2021 р.

Справжній майстер казкового слова


19 липня виповнюється 80 років з дня народження Василя Чухліба - українського прозаїка, казкаря. 

Герої його книжок - це допитлива й непосидюча дітвора, поруч з дітьми - дорослі, а ще багато написано про звірів, птахів, природу.

Справжній майстер казкового слова Василь Чухліб поєднує традиційні художні прийоми народної казки з оригінальними авторськими знахідками. Він наділяє тварин людською мовою, почуттями, характером і поведінкою, зберігаючи при цьому й те, що притаманне природі тварин. Цікаві сюжети, мальовничі подробиці, виразні діалоги, тонкий гумор - все це приваблює маленьких читачів. У цього письменника свій стиль і своє бачення світу. Він володіє рідкісним даром писати коротко, а показувати багато, уміє розповісти цікаво й хвилююче, навіть поетично, про речі, на перший погляд, звичайні і буденні.

Напередодні ювілею письменника бібліотекар молодшого відділу провела огляд дитячих творів В.Чухліба на дитячому майданчику біля бібліотеки.

                                                  

субота, 10 липня 2021 р.

Шляхами подвигу і слави


Рівно 80 років тому почалася героїчна, але в той же час, трагічна оборона Києва від фашистських загарбників.
Битва під Києвом або Київська  стратегічна оборонна операція 1941 року - саме така офіційна назва цієї події. Тривала оборона Києва аж до середини вересня, після цього останні війська Червоної армії пішли з міста.  11 липня 1941 року німецькі війська майже впритул підійшли  до Києва. Протистояли загарбникам не тільки солдати, але й жителі Києва, було понад 200 тисяч добровольців, які будували укріплення для захисту міста.
Оборона Києва 1941 року - це
великомасштабний бій Червоної Армії і Вермахту під час Великої Вітчизняної війни.
Взяття Києва і окупація України були найважливішими цілями Вермахту на першому етапі війни. «Київський котел» став найбільшим оточенням  у світовій військовій історії. Тривала оборона Києва
затримала німецький наступ на 70 днів, що стало одним з факторів, що вплинули на провал  бліцкригу і дало час на підготовку до оборони Москви. Гітлер планував блискавичне  захоплення столиці, однак, незважаючи на перевагу німецьких військ в чисельності, а також  недолік військової техніки, солдати Червоної Армії героїчно билися з ворогом. Героїчна оборона Києва 1941 року не забудеться ніколи. Крім військових частин, які обороняли столицю, в обороні Києва брали участь городяни.
Понад 200 000 жителів Києва пішли воювати на фронт добровільно. На будівництві оборонних рубежів щодня працювало понад 160 000 городян, які об'єдналися в народне ополчення. Оборона Києва 1941 року забрала неймовірну кількість життів
відважних і мужніх солдат,  які були готові на все заради звільнення своєї батьківщини. Вони віддали свої життя для того, щоб залишитися на своїй землі і не віддавати її в руки ворога. Героїчні захисники Києва з честю виконали свій обов’язок перед Батьківщиною. Вшановуючи  пам'ять героїв, в бібліотеці була проведена патріотична бесіда "Шляхами подвигу і слави".




середа, 7 липня 2021 р.

Азбука безпеки дорожнього руху


Любі друзі! 

Пропонуємо Вам взяти участь у цікавій та захоплюючій вікторині
"Азбука безпеки дорожнього руху"

переходьте, будь-ласка, за посиланням нижче

https://learningapps.org/watch?v=p6vb0esb221


На Івана, на Купала квітка щастя розквітала

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл  календарних дохристиянських свят, яке відзначають у ніч з 6 на 7 липня - це свято молоді - Купайло, яке з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято. Проте давній сюжет свята залишився незміненим у своїй основі. Обряд Купайла - це, насамперед, самоочищення від злих духів за допомогою води й вогню. Тому напередодні влаштовували спеціальні дійства, за допомогою яких можна було позбавлятися нечистої сили. Свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця - Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця - Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі - найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі - найкоротші.
         Пропонуємо здійснити віртуальну фольклорно-пізнавальну подорож в історію українських традицій і звичаїв, пов'язаних зі святом Івана Купала.
Як народне свято, день Івана Купайла відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. Головні персонажі свята - Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества.У ніч на Івана Купала хлопці та дівчата збираються у веселі компанії та розважаються на берегах озер і річок.
Купальська ніч. 
Коли вечоріло, дівчата з хлопцями збиралися окремо і йшли до лісу. Дівчата співали пісень і несли гільце – гарний вершок черешні, вишні, яблуні чи клена. Прийшовши в ліс, встановлювали гільце в землю і оздоблювали його польовими та городніми квітами, зокрема, любистком, трояндами, барвінком, обвішували цукерками, бубликами та випеченим у вигляді пташок печивом, прикрашали різнокольоровими стрічками.   
Купальські вогні. 
Свято починається ввечері, коли за обрієм ховається сонце, а на небі з’являються діаманти зірок, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч - від заходу Сонця-Ярила до сходу (народження) Купала. І коли вже вогонь освітлював місце святкування, хлопці роздивлялися дівчат і умовлялися, хто яку дівчину буде ловити. 
 Купайла та Марена. Дівчата в цей час йшли до лісу чи на луку. Крім того, потрібно було зробити «Купайла» чи «Марену» — неодмінно прибрати квітами та стрічками живу березову гілку. Це обов'язковий символ дівочого гурту, без якого не могло відбутися свято. Виготовлення атрибутів, як правило, супроводжувалося піснями. 
Наші предки вірили: не лише рослини цієї ночі набувають чудодійних властивостей – але навіть стихії здатні поділитися своєю магією.                  

Купальські пісні.                                                   А ми рутоньку посієм, посієм!                            
Зеленую руту, жовтий цвіт посієм.
А ми рутоньку пополем, пополем!                      Зеленую рутоньку, жовтий цвіт пополем
А ми рутоньки нарвемо, нарвемо!
Зеленую руту,  жовтий цвіт нарвемо!
А ми віночки сплетемо, сплетемо!
Зеленую руту, жовтий цвіт сплетемо!
А ми дівочок вберемо, вберемо !
Зеленую руту , жовтий цвіт вберемо !                        
Купальські вінки. На Івана Купала незаміжні дівчата ворожили на вінках, опускаючи їх у річку. Дівчата беруть віночки, заходять у воду помаленьку, щоб не скаламутити, і пускають. А самі виходять на берег і, жартуючи, дивляться, куди віночок попливе. Якщо поплив далі за інших - його власниця буде найщасливішою; потонув - ще рік весілля чекати не варто.
                                                                                    
Купальське вогнище. Обряд «очищення вогнем»  проходили всі жінки. Кожна представниця прекрасної статі мала вийти до купальського вогню і взяти участь в народному гулянні. Стрибки через багаття в купальську ніч, здебільшого, були привілеєм юних пар. Однак, після молоді часто і представники старшого покоління приєднувалися до цієї традиції.  Купальське вогнище очищує -  так вважали раніше. Воно оберігало від усіляких хвороб, неприємностей і лихого ока. Дівчатам багаття на Купала допомагало уникнути зустрічі з русалкою.      
Купальська легенда. Головна Купальська легенда свідчить, що той, хто знайде міфічну Квітку Папороті, отримає бажане – це може бути як багатство, так і любов, тому на його пошуки в ліс часто вирушали парами.
Ця квітка розквітає лише раз у році – в ніч на Івана Купала – і знайти її вкрай важко. Крім того, не тільки люди шукають магічну квітку, але і нечисті сили, які всіляко намагаються перешкодити людині, відволікаючи і насилаючи видіння. А знайшовши цвіт, його потрібно було сховати в мізинець, серце або під капелюх.. 
 



 
Джерело: інтернет-ресурси