У вінок пам'яті Героям Крут

 

29 січня Україна вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами. Крути - одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 - Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків - оце й усе. Бій під Крутами - день подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь, день надії і любові до своєї Батьківщини, що став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. Подвиг українських юнаків під Крутами, які своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.                                                                                                                             

В березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року, було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.
 

 Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності. Минуло більше ста років, а ми знову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв. «Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо...".

Велика злука - великі сподівання

    Україна Соборна. Разом до Перемоги!

В історії становлення незалежної України особливе місце займає 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу.

22 січня ввійшло до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. З нагоди цієї важливої історичної дати в бібліотеці була представлена книжкова виставка "Свята моя земля, велична Україна".

Січневе повстання 1863 року: 160 років боротьби за "вашу і нашу свободу"

 

Польське (або Січневе) повстання 1863–1864 рр. є одним з найвизначніших національно-визвольних виступів ХІХ ст. Найбільше повстання, що знайшло підтримку міжнародної громадської думки. Повстання мало характер партизанської війни, під час якої відбулося близько 1200 битв і сутичок і близько 100 великих боїв. Причиною повстання стало прагнення передової частини польсько-литовського суспільства здобути національну незалежність і відновити державність. Січневе  повстання розпочалося 22 січня 1863 р. на окупованій Росією території. У лютому 1863 Центральний Національний Комітет (ЦНК) звернувся до українських селян із закликом приєднатися до повстання. Однак селяни не підтримали виступ, не поділяючи зазіхань польської шляхти на українські землі. У збройних загонах на Київщині та Волині брала участь переважно польська шляхта. Навесні 1864 р. стало зрозуміло,що повстання не закінчиться для поляків перемогою, було оприлюднено укази про селянську реформу, яка у західних губерніях провадилася на більш вигідних умовах, ніж в інших регіонах імперії. Це привернуло селянство на бік уряду та певним чином заспокоїло його. Влітку 1864 р. повстання було остаточно придушено.  Це було найбільше і найтриваліше польське повстання проти Росії - через повстанське військо пройшли близько 200 тисяч осіб, останні бої відбулися у грудні 1864 р. Незважаючи на крах Польського повстання 1863–1864 рр., його вплив на подальшу історію Європи неможливо переоцінити. Воно сприяло загальному піднесенню патріотичного духу серед народів як Російської імперії, так і інших народів, що знаходилися у складі великих держав та відчували свої права утисненими. Також в останній третині ХІХ ст., зокрема, серед слов'янських народів та народів Прибалтики, значно піднявся просвітницький рух, зросло прагнення до чіткого визначення власної ідентичності, вивчення вітчизняної історії. В майбутньому це сприяло укріпленню національних ідей, які стали підґрунтям для створення нових самостійних європейських держав. Для поляків ця історична подія є важливим символом, до якого ставляться з особливою повагою. Це символ любові до свободи, жертовності заради Батьківщини, прагнення повернути незалежність, опору завойовникам, незгоди на нав’язування іноземних порядків.

Новий рік , бібліоінсталяція.

 

Нехай рік Кролика на своїх м'яких лапках принесе радість,

сміх, гарний настрій, тепло домашнього вогнища й щастя!

Бажаємо здоров'я, миру та перемоги!!!

Новорічний креатив-мікс інсталяцій, вітражів та дизайнерського оформлення.