У вінок пам'яті Героям Крут

 

29 січня Україна вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами. Крути - одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 - Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків - оце й усе. Бій під Крутами - день подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь, день надії і любові до своєї Батьківщини, що став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. Подвиг українських юнаків під Крутами, які своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.                                                                                                                             

В березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року, було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.
 

 Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності. Минуло більше ста років, а ми знову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв. «Пам’ятати своїх героїв дуже важливо, адже герої – це ті найкращі, яких ми втрачаємо...".