четвер, 25 листопада 2021 р.

Хвилина мовчання сльозою горить

 

День пам'яті жертв голодоморів - національний пам'ятний день в Україні, який відзначають четвертої суботи листопада. Цього року він випадає на 27 листопада. Голодомор – це не історична минувщина, а глибока демографічна та духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять його очевидців. 
Вшановуючи пам'ять жертв трагедії, в бібліотеці була представлена книжкова викладка "Розіп'ятий на голоді український народ..."та пройшла година пам'яті "Хвилина мовчання сльозою горить" з учнями 7-Б класу ліцею КПІ.  
Бібліотекар розповіла дітям про геноцид проти українського  народу в 32-33 роках, про наслідки цієї трагедії для України, ознайомила з національною книгою пам'яті жертв Голодомору. Згадуючи всіх померлих від голоду, діти пом'янули їх маленьким шматочком хліба і вшанували пам'ять хвилиною мовчання.
Література з книжкової викладки:
1. Багряний, І. Тигролови: роман / І.Багряний; упоряд., передм., комент., прим., навч.- метод. матер. Т. Петриченко; худож. оформл. Н.Задорожної. -  Київ: Школа, 2007. -  256 с.
2. Барка, В. Жовтий князь / В.Барка; худож. оформл. Н.Задорожної. -  Київ: Школа, 2007. -  251 с.
3. Голодомор 1932-1933 - геноцид українського народу (Текст) / В.Верстюк, В.Тиліщак, І.Юхновський; Укр. ін-т Нац. пам'яті. -  Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. -  25 с.: фотоілюстр., портр., ілюстр.
5. Борисенко В.К. Свіча пам'яті: Усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках.- Київ: ВД "Стилос", 2007.- 288 с.
6. Горошко,С.І., Червінський, В.І. Голодомор 1932-1933 рр. Українська гуманітарна катастрофа ХХ століття. - Київ : Україна, 2016. - 180 с.
7. Гудима, А.Д. Кара без вини: Роман.- Київ: Урожай, 1993.- 285 с.
8. Гуменна, Докія. Діти Чумацького Шляху: Роман  у 4-х книгах / Передмова А.Погрібного. - Київ: Укр. Центр духовн. культури, 1998. -  576 с.
9. Кирій, І.І. Голодна весна: Автобіографічна повість / Худож. С.Л.Коштелянчук. -  Київ: Молодь, 1993. - 255 с.
10. Конквест, Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор: Пер. з англ. - Київ: Либідь, 1993. -  384 с.: 4 л. фотоіл.
11. Кульчицький, С.В. Голодомор 1932-1933 р.р. як геноцид: труднощі усвідомлення / С.В. Кульчицький.- Київ: Наш час, 2008.- 422 с.: іл., 4 л. фотоіл.
12. Лактіонов-Стезенко, М.П. Смак трави. - Київ: Фенікс, 2004. - 416 с.
13. Листопад, А.І. Біла молитва братика: Поезії / Худож. З. Васіна. - Київ: Веселка, 1993. - 24 с.: іл.
14. Мак, О. Каміння під косою: Повість: Для серед. шк. віку /Худож. О. Распопова. - Київ: Лелека, 2004. - 144 с.: іл.
14. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні: місто Киів (текст) / В.К. Борисенко, О.М. Веселова, В.М.Даниленко (та ін.); відп. ред. В.І. Марочко.- Київ: Фенікс, 2008.- 583 с.
15. Самчук,У. Марія (текст): повісті / У.Самчук.- Київ: Школа, 2007.- 316 с.
16. Скрипка, Л.П. Бабусина оповідка (Текст): оповідання/ худож.О.Стельмах.- Київ: Сучасний письменник, 2009.- 24 с.
19. Фесенко, Н. Ф. Малороска [Текст] / Фесенко, Наталія Федорівна. - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2015. - 83 с. 

середа, 24 листопада 2021 р.

Історія дерев'яної іграшки

       

 24 листопада виповнюється 195 років від дня народження дитячого італійського письменника Карло  Коллоді.
До ювілею письменника бібліотекар провела в 166 школі з учнями 4-В класу літературну подорож "Історія дерев'яної іграшки".
Діти ознайомилися з історією написання повісті-казки "Пригоди Піноккіо", в якій письменник поєднав казковість, фантазію та реальне життя. Бібліотекар прочитала дітям сучасний літературний переказ історії пригод Піноккіо, провела діалог з учнями про значення цієї казки. Також діти взяли участь у вікторині за змістом твору. 
                          


четвер, 18 листопада 2021 р.

Революція гідності - революція свободи

 

У цьому році Україна відзначає 8-му річницю революції Гідності і Свободи. Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію.
 Півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту проти того, що президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі.  
27 листопада студенти вийшли на марш протесту. Розділившись на кілька колон, київські  студенти обійшли столичні вузи, закликаючи всіх бажаючих приєднуватися до акції протесту. Зрештою, об'єднавшись на Майдані Незалежності в загальну колону чисельністю в 15 тисяч осіб, студенти вирушили до Адміністрації президента, де передали вимогу до Віктора Януковича – підписати угоду про асоціацію з ЄС.    

28 листопада - початок саміту у Вільнюсі.  Один із найбільш спокійних днів у центрі Києва. Євромайдан завмер в очікуванні підсумків саміту "Східне партнерство". Віктор Янукович прибув до Вільнюсу для участі в дипломатичних заходах і протестувальники сподівалися, що асоціація з Євросоюзом все-таки буде підписана. 29 листопада 2013-го кілька тисяч прихильників євроінтеграції утворили в Києві живий ланцюг з вимогою до президента України: "Підпиши!"
30 листопада 2013 року було останнім мирним днем Євромайдану. Жорстокий розгін протестувальників, який влаштував "Беркут", радикально змінив настрої українців. Вже 1 грудня 2013 року мітинг у центрі Києва зібрав понад сто тисяч учасників, а ввечері закінчився спробами штурмувати Адміністрацію президента і ще більш жорстокими діями "Беркута" і міліції у відповідь. Десятки людей було жорстоко побито, серед них багато студентів. Беззахисні люди втікали від озброєних бійців «Беркуту» до Михайлівського собору, щоб уникнути побиття.  
Протягом 2–7 грудня по всій Україні тривали великі проєвропейські та антиурядові мітинги. Протестувальники у Києві остаточно захопили Будинок профспілок та КМДА. Тривали різні акції протесту біля Адміністрації Президента і Генеральної прокуратури. Широкомасштабним виявився мітинг 8 грудня, який увійшов в історію під назвою «Марш мільйонів», оскільки на Майдані Незалежності зібралося близько мільйона громадян України, яким була не байдужа доля їх держави.
У ніч із 10 на 11 грудня 2013 року численні підрозділи внутрішніх військ і «Беркута» зробили першу спробу розігнати мирних протестувальників на Майдані у Києві. Основною точкою протистояння тоді була барикада на Інститутській, а після її руйнування беркутівцями - Європейська площа.Із кожною годиною людей у центрі столиці більшало - станом на п'яту ранку мітингувальників на Майдані було вже близько 10 тисяч. 
А 22 січня з'явилися перші воїни Небесної Сотні. На вулиці Грушевського силовики вбили протестувальників – Михайла Жизневського і Сергія Нігояна, а під Борисполем знайшли понівечене тіло ще одного учасника революції – Юрія Вербицького.
День Гідності та Свободи – особлива дата для кожного свідомого українця, для кожного справжнього патріота, адже саме в цей день найгостріше відчувається сила єдності та безмежна гордість за те, що наша Батьківщина багата на справжніх героїв з великим серцем і високим духом, спроможних захистити національну свободу та боротися за щасливе майбутнє прийдешніх поколінь.                                                                                                                                                                              


середа, 17 листопада 2021 р.

вівторок, 16 листопада 2021 р.

Зроби крок назустріч

16-го листопада 1995 р. держави – члени ЮНЕСКО на 28-й сесії Генеральної конференції  одностайно прийняли «Декларацію принципів толерантності». Саме цей день проголосили Міжнародним днем толерантності. В Декларації розглянуто основні  принципи толерантності і шляхи утвердження цих принципів у світовому співтоваристві. Ідеї толерантності набувають все більшого визнання в сучасному світі, все більше країн активно запроваджують їх  у свою освіту, державно-суспільне життя, розглядають їх як найдієвіший засіб досягнення  взаєморозуміння,  взаємоповаги, злагоди між громадянами, дотримання миру та злагоди у цивілізованому суспільстві.
Що таке толерантність ?
1. Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність - це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність - це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру.
2. Толерантність - це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність - це передусім активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.                                                                                                                                
        Толерантна особистість 
Я: терпимий і терплячий; рахуюсь з чужими думками й інтересами; вмію вирішувати конфлікти шляхом переконання і      взаєморозуміння; привітний і дбайливий, ввічливий і делікатний; поважаючий оточуючих і шанований ними; поважаючий права свої та інших, умію слухати і  чути; турботливий, співпереживаючий, підтримуючий; патріот своєї школи, міста, України, піклуюся про їх      процвітання; людина, що береже природу і культуру; працьовитий, успішний, незалежний, щасливий. 
Види толерантності 
На сьогоднішній день можна розрізнити три види толерантності.
Перший – натуральна або природна. Тут мова йде про такі властивості, як допитливість, довірливість, відкритість всього нового і цікавого. Цей вид швидше відноситься до маленької дитини. Вона не розрізняє досвід особистий і громадський.  Дуже важливо навчитися не придушувати такі якості в дитині, а навпаки, виховувати допитливість і відкритість світу Цей вид толерантності дозволяє маляті приймати батьків в будь-якому вигляді. Нехай вони навіть жорстокі. Дослідження показали, що дитина все одно тягнеться до матері, як би вона себе з ним не вела.
Другий вид – моральна. Найпоширеніша толерантність серед дорослих людей. Тут ми говоримо про придушення внутрішнього неприйняття людини або ситуації в цілому. Наприклад, я вас терплю, тому що так складаються обставини. Це скоріше зовнішній прояв терпимості. Стримування своїх емоцій, показна доброзичливість і лояльність, хоча всередині людина відчуває зовсім інші емоції.
Третій вид – особиста. Це вид толерантності можна назвати самим зрілим і адекватним. Коли людина сприймає своє «Я», спокійно ставиться до оточуючих, не намагається переробити світ під себе. Тут ми говоримо про повагу до іншого, чужого. Але і поваги до самого себе.                   
Особистість
Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації. Пам’ятайте, що толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Толерантна людина не ділить світ на два кольори – чорний та білий. Вона не акцентує на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати й зрозуміти інші точки зору. Почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами - особлива риса толерантної людини. Для того, щоб бути толерантною людиною, потрібно самореалізовуватись, самовдосконалюватись, виховувати в собі ті якості, що будуть наповнювати наше буття тільки  позитивними емоціями і кожною щасливою хвилинкою нашого життя. Бо тільки таким чином можна досягти єдності і взаєморозуміння, зберігаючи при цьому самобутність і унікальність. Спілкуймось толерантно, нехай кожен з нас пробудить в собі людські почуття щирості і доброти!











понеділок, 8 листопада 2021 р.

Мова - духовний скарб народу

9 листопада наша країна відзначає надзвичайно важливе для нас свято -  День української писемності та мови. Це свято було встановлено в 1997 році Указом Президента України з метою відзначення важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства і спрямоване на підтримку рідної мови, її вивчення, розвиток і популяризацію та водночас демонстрацію її багатства та красоти. До цього свята в бібліотеці представлена книжкова виставка "Мова - духовний скарб народу".
                                        Література з книжкової виставки:
1. Авраменко , О.М. 100 експрес-уроків української [Текст] : посібник / Авраменко, Олександр Миколайович ; іл. Н. Гайди. - Київ : книголав, 2018. - 191 с. : іл.
2. Авраменко, О.М. 100 експрес-уроків української  [Текст] : посібник. Ч. 2 / Авраменко, Олександр Миколайович ; іл. Н. Гайди. - Київ : книголав,  2018. - 191 с. : іл.
3. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо.- Київ: Вид. дім. "КМ Academia", 1994.- 254 с.
4. Булаховський К.А. /К.А. Булаховський. -2-ге вид., переробл.  і розшир.- Львів : Апріорі, 2019.- 200 с.: іл.
5. Грушевський, М.С. Про українську мову і українську школу. - Київ : Веселка, 1991.- 46 с.
6. Дяченко, М.Ю. Зло не має влади [Текст] : роман / Дяченко, Марина Юріївна, Дяченко, Сергій Сергійович; худож.-оформ. Н.С. Галавур.- Харків : Фоліо, 2018.- 316 с.
7. Живлюще джерело [текст] : кращі прислів'я та приказки українського народу / О.А. Попова; худож. О. Зарбігальчук. - Донецьк : БАО, 2007. - 447 с. : іл.
8. Зубченко Олександр. Перемагаючи долю. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. -  547 с.
9. Коваль, А.П. Слово про слово / Худож. О.Лафакі. - Київ : Рад. школа, 1986. - 384 с.: 384 с. : іл.
10. Кондратюк, А.І. Хутір. Роман. - Київ: Преса України, 2013. -  848 с.
11. Куліш, Пантелеймон. Вибрані твори / Упоряд. текстів, передмова та примітки І.М. Андрусяка. - Харків: Ранок, 2009. -  320 с.
12. Мігель, Ольга. Крук та Чорний Метелик. Голос давніх сновидінь. -  Харків: АССА, 2019. -  560 с.
13. Мова - це теж Батьківщина ( текст) / упоряд. Н.Николин. - Львів : Свічадо, 2008 . -  78 с.
14. Найдорожчий скарб: Слово про рідну мову: Поезії ; Вислови. -  Київ : Рад. письменник, 1990. - 390 с.  
15. Огієнко, І. Історія української літературної мови / Упоряд., передм. і комент. М.С.Тимошика. - Київ : Наша культура і наука, 2004. - 434 с.: портр.
16.Олійник, О.Б. Мова моя калинова : Навч. посібник для учнів старших класів, абітуріентів, слухачів підготовчих відділень. - Київ : 1994. - 293 с. 
17.Олійник, О.Б. Мова рідної землі. - Київ, 1999. - 790 с.
18. Поезія: Ліна Костенко, Олександр Олесь, Василь Симоненко, Василь Стус. -  Київ: Наук. думка, 2008. - 272 с.: портр.
19. Українка, Леся.  Горить моє серце: вірші та поеми / Л. Українка; ред.-упоряд. та авт. передм. Т. Сергійчук. -  Київ: Київська правда, 2006. - 462 с. : портр.
20. Українські поети ХХ століття: Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра.- Київ: Наук. думка, 2006. -  256 с.
21. Шевченко, Тарас. Кобзар. -  Київ: Країна Мрій, 2010. -  424 с.

Єднає рідна мова

четвер, 4 листопада 2021 р.