понеділок, 26 квітня 2021 р.

Чорнобиль не має минулого часу

Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, це слово все одно полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. 35 років минуло з дня найтрагічнішої техногенної аварії, що трапилась на Чорнобильській атомній станції. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року нічну пітьму розірвало полум'я. На четвертому енергоблоці  сталася найбільша катастрофа сторіччя, яка стала трагедією не лише для України, а й для всього людства. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців - пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.                                                                                                                     

Чорнобильська катастрофа - екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 рокуРеактор було зруйновано. Спалахнуло 30 окремих вогнищ. Близько 50 тонн ядерного палива випарувалося і було викинуто вибухом в атмосферу. Приблизно 50 тонн ядерного палива і 800 тонн графіту залишилося в шахті реактора, утворивши  отвір, що нагадував кратер вулкану. 

За кілька хвилин на місце аварії прибула пожежна команда ЧАЕС - 28 чоловік. Вони першими ступили у полум'я. 12-теро пожежників гасили вогонь на 3-му блоці ручними вогнегасниками. Вони вже знали про радіацію і намагалися перемогти вогонь раніше, ніж радіація подолає їх.

За всю історію  ліквідації аварії на ЧАЕС працювало більш 6000 пожежних, багато з них вже померли. Першими нагородженими героями були пожежники: Володимир Правик, Віктор Кібенок, Микола Ващук, Василь Ігнатенко. Володимир Тишура, Микола Титенок, Леонід Телятников, а також працівник ЧАЕС - Олександр Лемченко. Вони рятували Прип'ять, Чорнобиль, Київ, усіх нас.
На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Першими на місце катастрофи прибули кілька десятків солдат і офіцерів полку Цивільної оборони із приладами радіаційної розвідки й армійським комплектом дезактивації техніки, мобільний загін хімічних військ та окрема рота радіаційної та хімічної розвідки. Загалом у ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних, прикордонних родів, медичні частини Міноборони СРСР. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. 

Прип’ять виселили 27 квітня фактично за... декілька годин! Сюди надіслали величезну кількість автобусів, людям сказали взяти найнеобхідніші речі, бо, мовляв, через декілька діб вони повернуться додому. Виїзд людям пояснювали незначними неполадками на станції. Але практично в кожній родині були рідні, знайомі, які працювали на ЧАЕС, тож поступово правдива інформація негласно поширювалася. 
Після аварії на Чорнобильський АЕС природа стала поглинати бетонні конструкції, все більше опановуючи заражені радіацією території. Домівки колишніх мешканців Чорнобіля поросли деревами, травою та мохом. А замість них вулицями ходять дикі тварини. 

Страшне чорнобильське лихо і досі продовжується, забираючи все нові й нові жертви. На квітучій українській землі з'явились пусті міста і села, мертвий ліс, до якого не можна підходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою.

Пролітають роки після аварії на ЧАЕС…

Та тривога не покидає, наш біль не вщухає. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля…

Вони нагадують: пам’ятайте!




Джерело: інтернет-ресурси

Немає коментарів:

Дописати коментар