Добро врятує світ

5 травня світ відзначає Міжнародний день боротьби за права інвалідів. У 1992 року саме цього дня люди з обмеженими можливостями з 17 країн провели перший Загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації інвалідів. У нас кажуть - інваліди. На Заході - люди з обмеженими можливостями здоров’я. По суті - одне й те саме, але в Україні інваліди - одна з самих малозахищених верств населення, - вважають борці за їхні права. Багато з них потребують постійного стороннього догляду. Ні одна категорія громадян не повинна залишитися без уваги влади. Незалежно від національності, релігії, майнового стану, стану здоров’я. В Україні за останніми офіційними статистичними даними кількість осіб з обмеженими можливостями зростає. 

 Метою Дня боротьби за права інвалідів є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов'язаних з інвалідністю, і мобілізація підтримки прав, гідності і благополуччя інвалідів. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту і інфраструктуру, як і інші категорії громадян. На жаль, життя людей з обмеженими фізичними можливостями продовжує залишатися дуже складним. Такі проблеми, як недолік спецпристосувань для пересування, складність отримання освіти, брак робочих місць і невелика грошова допомога, позбавляють інвалідів можливості вести повноцінний спосіб життя й ізолюють їх від суспільства.                                                             

Тим часом, хоча інваліди обмежені фізічно, вони безмежні у своїх здібностях, талантах і прагненні до самовираження. Завдяки величезній силі духу й волі, вони досягають успіхів у найрізноманітніших сферах: підприємницькій діяльності, науці, мистецтві, художній творчості, спорті. Час показав, що дуже часто люди з обмеженими фізичними можливостями можуть досягти навіть більшого, ніж зовсім здорові люди.            

Люди з обмеженими можливостями є повноцінними членами суспільства, однак часто їх права  порушуються більше, ніж права інших людей. Міжнародний день боротьби за права інвалідів - це спосіб привернути увагу суспільства до проблем цих людей.

 

Нова українська школа стає ближчою для дітей з особливими освітніми потребами. Відтепер діти з інвалідністю зможуть навчатися у звичайній школі і, в результаті, будуть краще інтегровані у суспільство. Інклюзивне навчання передбачає, що учні з особливими освітніми потребами будуть навчатися в звичайній школі, що є ближчою до дому. Це є альтернативою старій інтернатній системі, коли вони утримуються та навчаються окремо від інших дітей, або домашньому та індивідуальному навчанню. В новій системі йдеться про створення в спільному просторі особливого підходу, який передбачає індивідуальний план розвитку та спеціально облаштоване місце і належні умови для такої дитини. Діти мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах, зокрема й безоплатно в державних та комунальних, незалежно від «встановлення інвалідності». В свою чергу у школах може бути створений інклюзивний клас. Дитина-інвалід має право на особливе піклування та умови життя, які забезпечують ії гідність та  участь у житті суспільства.   

Джерело:  інтернет-ресурси

                                                                                                                                                                                           

Традиції свята Великодня

Великдень — найважливіше із 12 головних християнських щорічних свят. Його святкують практично у кожній українській родині. Безліч традицій, прикмет, обрядів та застережень існувало й досі існує, пов’язаних із цим днем. Деякі з них мають суто християнське походження, а деякі перейшли ще від наших язичницьких пращурів. Уся суть християнства полягає в смерті і воскресінні Христа, в його жертві спокути за гріхи людей і великій  любові. Напередодні свята відбувається головне диво християнського світу - сходження Благодатного вогню на Гроб Господній в Єрусалімі. Воскресіння Христове прийнято зустрічати в храмі: богослужіння починається до опівночі, а приблизно опівночі починається Великодня утреня.

Історія і походження свята Великдень
В Україні святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття - із запровадженням християнства. Це свято збігалося в часі із весняним рівноденням. Чудо воскресіння Сина Божого символізує очищення душі від гріхів і перемогу життя над смертю. Ісус воскрес в перший місяць після весняного рівнодення, і ця подія співпала з іудейським святом - Песах.  Саме тому  Воскресіння Христове має ще одну назву -  Пасха.

Великий піст

Пасха - найбільш значимий день у православній вірі і готуються до нього заздалегідь. Світлому Воскресінню передують 40 днів суворого посту, коли віруючі не тільки очищаються фізично, відмовляючись від скоромної їжі,  проводять вільний час у молитвах і роздумах. В церковних служіннях під час посту згадують 

земне життя Христа, здійснювані  ним чудеса, смерть і його розп'яття на хресті.                   

Таємна вечеря 

У страсну седмицю згадуюь страждання Христа і готуються до свята. У четвер проводять генеральне прибирання і починають готувати страви до святкового столу. Вважається, що якщо в цей день до сходу сонця скупатися, можна очиститися від усіх гріхів. У великий четвер відбулася Таємна вечеря, коли Ісус омив ноги своїм учням.

Чистий четвер 

У Великий четвер християни згадують чотири події: Таємну вечерю, обмивання Христом ніг учням, молитву Христа в Гефсиманському саду і зраду Іуди. До  Чистого четверга були приурочені очисні обряди. Вважалося, що перед Великоднем необхідно очистити не тільки простір, а й душу. Тому люди відправлялися на вранішню службу до церкви, де сповідалися і 

причащалися.

Страсна п'ятниця  

Страсна п'ятниця - час скорботи і жалоби. Це особливий день, оскільки саме тоді зрадники розіп'яли Ісуса на хресті, де він помер за гріхи людські. Як далі оповідає Євангеліє, на третій день після смерті на хресті Христос воскрес. Ця неділя стала найголовнішим святом у християнстві -  Великоднем. 

Головні символи Великодня 

Окрасою великоднього столу традиційно є фарбовані яйця, сирна пасха і паски. Сирна пасха обов'язково повина мати форму  піраміди, що символізує гору Голгофу, на якій  був розіп'ятий Ісус. Страву прикрашають написами "ХВ", хрестиками, квітами. Паска найважливіший символ, без якого ми не уявляємо Великдень. Якщо на столі стоїть паска, це означає, що двері в будинок для Ісуса завжди відкриті.

Поливаний понеділок

Другий день Великодних свят - Світлий понеділок. В цей день продовжується возвеличення подвигу Христа, що переміг смерть і пекло.

Інші назви Світлого понеділка – Поливаний, Обливаний, Волочильний – походять від ритуалів зустрічі весни, пробудження природи.

  Джерело: інтернет- ресурси

                             

.                                                       

 

                                                            

Велікоднє світло душі

Великдень - одне з найурочистіших християнських свят року. Воно пов'язане не лише з Воскресінням Ісуса, а й з воскресінням всієї природи, ії життєдайної сили та енергії. Цього року православні християни святкують Пасху 2 травня.

За традицією Пасха або Великдень - це завжди сьома неділя Великого посту, що триває 48 днів. Цьогоріч Великий піст закінчується вночі 1 травня, а вранці 2 травня - після святкового богослужіння - будь-яка їжа, принесена у кошику до храму, освячується і вважається   благословенною. Віряни у пасхальну ніч намагаються не спати, щоб не пропустити Воскресіння Христового. Перед святом готують паски і фарбують яйця, які освячують у церкві під час Великоднього богослужіння.

З неділі Великодня і до свята Вознесіння християни вітають один одного словами "Христос Воскрес!". На вітання відповідають "Воістину Воскрес!". На честь Христового Воскресіння вдома влаштовують застілля - розговляються після Великого Посту.  Вранці вся сім’я сідає за великодню трапезу, починати яку слід із освяченої паски та писанок і крашанок, а вже потім смакувати іншими скоромними стравами.

Існує весела великодня традиція, пов’язана із писанками та крашанками. Потрібно, зокрема, взяти крашанку й стукнути нею об крашанку іншого учасника: чия із них трісне першою - той і програв.

Напередодні найбільшого свята християн в бібліотеці представлена книжково-ілюстративна виставка "Великоднє світло душі".

                                 Книги з книжково-ілюстративної виставки:

1. Великдень в Україні: Нариси про Великодні свята з нар. піснями. - Київ : Муз. Україна, 1993.- 128 с.

2. Воропай, О.  Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. - Київ : Велес, 2005.- 528 с.

3. Гуркіна, Г. О., Сердюк, О. В. Традиції та звичаї українців. - Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008.- 95 с.; іл.

4. Культура і побут населення України: Навч. посібник / В. І. Наулко, Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко

  та ін. - 2-е вид., доп. та перероб. - Київ : Либідь, 1993.- 288 с.; іл.

5. Малиніна, А. О., Малиніна І. О., Гріднєва, О. Ю. Великодній сувенір. Українська народна писанка: Навчально-методичний посібник. - Харків : Скорпіон, 2005.- 48 с.

6. Манько, Віра. Українська народна писанка. - Львів : Свічадо, - 2001. - 46 с.

7. Мунін, Г. Б.  Енциклопедія мистецтва. Дитячий довідник. - Київ : ПП "Агенство по розповсюдженню друку", 2015.- 116 с.: іл.

8. Православная и обрядовая кухня. - Москва : Вече, 1998.- 416 с.

9. Рудницька, Анжеліка. Український Всесвіт. - Київ : Територія А, 2008. -  48 с.

10. Сапура, О. В. Народні художні промисли України. Ukrainian folk arts and crafts. Переклад на анг. Теличук Г. О., Вілкова Д. С., Брацюк А. Г. - Київ : ПП "Агенство по розповсюдженню друку", 2015. - 256 с.: іл.

11. Святковий стіл на Великдень. - Київ : Техніка, 1995.- 15 с.

12. Скуратівський, В. Т. Білояр: Оповідання. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2007. - 144 с.

13. Скуратівський, Василь Тимофійович. Покуть. - Київ : Довіра, 1992.- 228 с.

14. Скуратівський В. Т. Український рік : Розповіді / Іл. Є. В. Попова. - Київ : Веселка, 1996. -  238 с.: іл.

15. Українські традиції і звичаї : Для дітей середнього шкільного віку / Авт.- упорядники В. М. Скляренко, А.С. Шуклінова, В.В. Сядро;  Худож.- ілюстратор В. М. Юденков;  Худож.- оформлювач Л.Д. Киркач - Осипова.- Харків : Фоліо, 2006. - 318 с.

16. Чубинський, П. П. Мудрість віків : ( Укр. народознавство у  творчій спадщині Павла Чубинського): У 2 кн. : - Київ : Мистецтво, 1995. -  224 с. 

  

Чорнобиль не має минулого часу

Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, це слово все одно полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. 35 років минуло з дня найтрагічнішої техногенної аварії, що трапилась на Чорнобильській атомній станції. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року нічну пітьму розірвало полум'я. На четвертому енергоблоці  сталася найбільша катастрофа сторіччя, яка стала трагедією не лише для України, а й для всього людства. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців - пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.                                                                                                                     

Чорнобильська катастрофа - екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року. Реактор було зруйновано. Спалахнуло 30 окремих вогнищ. Близько 50 тонн ядерного палива випарувалося і було викинуто вибухом в атмосферу. Приблизно 50 тонн ядерного палива і 800 тонн графіту залишилося в шахті реактора, утворивши  отвір, що нагадував кратер вулкану. 

За кілька хвилин на місце аварії прибула пожежна команда ЧАЕС - 28 чоловік. Вони першими ступили у полум'я. 12-теро пожежників гасили вогонь на 3-му блоці ручними вогнегасниками. Вони вже знали про радіацію і намагалися перемогти вогонь раніше, ніж радіація подолає їх.

За всю історію  ліквідації аварії на ЧАЕС працювало більш 6000 пожежних, багато з них вже померли. Першими нагородженими героями були пожежники: Володимир Правик, Віктор Кібенок, Микола Ващук, Василь Ігнатенко. Володимир Тишура, Микола Титенок, Леонід Телятников, а також працівник ЧАЕС - Олександр Лемченко. Вони рятували Прип'ять, Чорнобиль, Київ, усіх нас.

На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Першими на місце катастрофи прибули кілька десятків солдат і офіцерів полку Цивільної оборони із приладами радіаційної розвідки й армійським комплектом дезактивації техніки, мобільний загін хімічних військ та окрема рота радіаційної та хімічної розвідки. Загалом у ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних, прикордонних родів, медичні частини Міноборони СРСР. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. 

Прип’ять виселили 27 квітня фактично за... декілька годин! Сюди надіслали величезну кількість автобусів, людям сказали взяти найнеобхідніші речі, бо, мовляв, через декілька діб вони повернуться додому. Виїзд людям пояснювали незначними неполадками на станції. Але практично в кожній родині були рідні, знайомі, які працювали на ЧАЕС, тож поступово правдива інформація негласно поширювалася. 

Після аварії на Чорнобильський АЕС природа стала поглинати бетонні конструкції, все більше опановуючи заражені радіацією території. Домівки колишніх мешканців Чорнобіля поросли деревами, травою та мохом. А замість них вулицями ходять дикі тварини. 

Страшне чорнобильське лихо і досі продовжується, забираючи все нові й нові жертви. На квітучій українській землі з'явились пусті міста і села, мертвий ліс, до якого не можна підходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою.

Пролітають роки після аварії на ЧАЕС…

Та тривога не покидає, наш біль не вщухає. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля…

Вони нагадують: пам’ятайте!

Джерело: інтернет-ресурси

Судний день нашої історії

35 років минає з дня, коли 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. 40 сек. на четвертому енергоблоці  Чорнобильської атомної електростанції стався вибух, який сколихнув увесь світ. Це була екологічна катастрофа світового масштабу, що позначилося на природному середовищі і здоров'ї людей.Чорнобиль - не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч людей, котрі в часи небезпеки та ризиків прийняли на себе удар ядерної стихії. Героїчними зусиллями, ціною свого здоров’я і життя запобігли ще більш згубним наслідкам Чорнобильської катастрофи.

Саме цій трагічній події  присвячена книжково-ілюстративна виставка "Судний день нашої історії", яка була представлена в бібліотеці.    

                                        Книги з книжкової виставки:

1. Вірина, Л.А. Тієї вогняної ночі: Чорнобильська оповідь. - Київ: Молодь, 1989. -  190 с.: іл.: портр.

2. Вогонь Чорнобиля. -  Київ: Альтернативи, 1998. -  573 с.: іл.

3. Гуцало, Є. Діти Чорнобиля / Худож.оформл.Т.Семенової. -  Київ: Соняшник, 1995. -  104 с.: іл. 

4. Даєн, Л.А. Чорнобиль - трава гірка: Док. повість: для серед. та ст. шк. віку / Худож. оформл. Ю.С. Ботнара. -  Київ: Веселка, 1988. - 176 с.: іл.

5. Жук, І. Діти і радіація: Науково-пізнавальні розповіді / Худож. Є.Корольков. -  Киів: Веселка, 2003. -  23с.: іл.

6. Ми були першими...: Збірник спогадів учасників ліквідації на Чорнобильський АЕС - ветеранів органів внутрішніх справ Київської області, які першими вступили у боротьбу з наслідками планетарної катастрофи./Упоряд. К. І. Бурцев. - Київ: Етнос, 2006. - 344 с.: іл.

7. Ковалевская, Л.А. Чернобыльский дневник (1986-1987 гг.) / Заметки публициста. - Киев: Рад.письменник, 1990. - 215 с.

8. Романенко, І.І. Я з-під Чорнобиля...: Поезія. - Київ: Спалах ЛТД, 1998. - 78 с.

9. Трохим, Сергій. 1986. Чорнобильські хроніки. / Редактор - Алла Журава, автор обкладинки - Тетяна Боднар. - Івано-Франківська область, Косівський район, село Брустурів : Дискурсус, 2016. - 223 с.

10. Чернобыль. Дни испытаний: Книга свидетельств. Стихи, очерки, рассказы, отрывки из романов и повестей, интервью / Сост.В.Г.Шкода. -  Киев: Рад.письменник, 1988. - 509 с. 

11. Чернобыльский репортаж. Фотоальбом. -  Москва: Планета, 1998. - 153 с.