Масляна до нас прийшла, млинців гору принесла

 Масляна – стародавнє слов'янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Гуляння народу триває тиждень і завершується Прощеною неділею.            Святкування Масляної безпосередньо прив'язане до Великодня. Для цього потрібно від дати Пасхи вирахувати 48 днів - це Великий піст, а потім ще тиждень - безпосередньо Масляна.             Кожен день Масниці має своє значення і на кожен день припадають якісь певні події. Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна і Широка Масляна. Вузька Масляна — перші три дні: понеділок, вівторок і середа, а Широка Масляна — це останні чотири дні: четвер, п'ятниця, субота та неділя.

                                                       Традиції святкування Масляної

Понеділок-перший день Масляної - "Зустріч". У цей день роблять крижані гірки. У давнину вірили , що чим далі котяться сані і чим гучніший сміх над крижаною гор - перший день Масляної - "зустріч". Уою, тим кращим буде врожай. В цей день починали пекти млинці.  Люди запрошували рідних і знайомих у гості на млинці, а свекор зі свекрухою вранці відправляли невістку на день до батька й матері, щоб увечері самим прийти до сватів у гості. У перший день Масляної з соломи споруджувалося  опудало великої товстої баби, яке насаджували на кіл і ставили на головній площі міста або села.                         

Вівторок - "загравання". У цей день прийнято заводити веселі ігри та пригощати за організовані веселощі млинцями.У народі цей день називали Загравання: на гуляння виходила молодь, народ починав активно ходити одне до одного в гості. Парубки запрошували дівчат покататися на санях під завзятий дзвін бубонців, або спуститися з крижаної гірки - одним словом, загравали з красунями.         

Середа - "ласунка". Всі господині цього дня готують різні смаколики у великих  обсягах  і прикрашають ними багатий стіл, але  млинці, звісно, залишаються на першому місці  Вважалося, що в середу-ласуню потрібно з’їсти стільки млинців, скільки душа забажає. Тому в кожному будинку накривали багатий стіл. Особливо готувалися тещі, адже саме в цей день до них у гості просто зобов’язані були заглянути зяті.                                                                                                                                    

Четвер - "розгуляй". З цього дня  Масляна розгортається на всю широчінь - гуляють  з ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні. Народ вдавався до всіляких потіх, влаштовувалися катання на конях, кулачні бої, різні змагання, які супроводжувалися поїданням млинців і всіляких страв.                                                                                                                                                                                                                

П'ятниця - "тещині вечори". Величезна кількість звичаїв у цей день спрямована на прискорення весіль та сприяння молоді у знаходженні собі відповідної пари. Зяті  з вечора особисто запрошують в гості своїх тещ - пригощають їх млинцями.                        Ще в четвер ввечері зять зобов’язаний був зайти до тещі, вклонитися їй у пояс і покликати до себе на млинці.   В цей день теща зі своїми подругами і родичами приходила з візитом в гості до зятя на млинці, а млинці в цей день пекла вже її донька.                                             

Субота - "посиденьки зовиці". У цей день молода невістка  запрошує своїх рідних до себе.
Масниця — свято, що зміцнює сім’ю. Тому згадували і ще про одну родичку (якщо, звичайно, така була) — сестру чоловіка. Для неї готували спеціальний подарунок і в суботу звали в гості на млинці, щоб вручити презент. А ще в суботу ввечері відбувалося головне дійство Масляної — спалювання опудала зими.

Неділя - "Прощена неділя". Цього дня прийнято просити прощення у всіх близьких та скривдджених за заподіяне зло, за якісь свої проступки. Це дуже світлий день перед початком Великого посту. У цей день ходили і на кладовище, щоб пом’янути близьких і залишити на могилах млинці. А ввечері родина знову збиралася за великим столом. Головна страва, як не дивно, вже не млинці, а вареники з сиром і сметаною.                              Спалювання — давній обряд, пов'язаний зі святом. На Масляну прийнято спалювати опудало зими, прощатися з нею та зустрічати весну. І кожен день протягом усього тижня потрібно пекти млинці, тому що вони такі ж круглі й рум'яні, як весняне сонечко.     

                                        Окремі  традиції і звичаї Масляної

Заміжні жінки увесь цей тиждень справляють «колодку». В понеділок зранку вони збираються в корчмі «колодкувати». Одна з них кладе на стіл невеличке поліно або палицю — це колодка. Інші беруть по черзі і вповивають її шматками полотна, потім знову кладуть на стіл. Це значить, що колодка народилася. Купують горілки, сідають за стіл навколо колодки, п’ють і поздоровляють одна одну з народженням.

Потім жінки розходяться, а колодка залишається в шинку до наступного дня. Так гуляють до суботи, бо ж у понеділок колодка народилась, у вівторок христилась, у середу похрестили, в четвер колодка помирає, в п’ятницю її хоронять, а в суботу плачуть. Розуміється, ніхто за нею не плакав, а пили й гуляли однаковісінько — як при «народженні», так і при «смерті»...

Крім цього, в понеділок на Масляній заміжні жінки ще ходять по домах, де є дорослі хлопці або дівчата, і прив’язують матерям колодку до ноги. Це кара за те, що не оженили синів чи не повіддавали дочок впродовж останніх м’ясниць. Все це робиться з жартами та сміхом.

Дівчата теж в’яжуть колодку, але тільки парубкам, і вже не до ноги, а до лівої руки. Дівоча колодка оздоблена барвистими стрічками та паперовими квітами. Парубки повинні платити дівчатам викуп за колодку грішми або подарунками: намистом, стрічками, шовковою хусткою. Масляний тиждень і веселий, і радісний, але він, на жаль, дуже короткий. Не встигли зустріти Масляну в понеділок, як уже широкий четвер, а там і прощальна неділя стукає у двері. То ж і недарма кажуть: “Масляна, Масляна, яка ти мала. Якби ж тебе сім неділь, а посту – одна”.