Мій біль - Афганістан

Ти -вічний біль, Афганістан,

Ти - наш неспокій

І не злічить глибоких ран

в борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів,

дружин, дітей.

Не всі вернулися сини

із тих ночей...

15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, скорботний День пам'яті воїнів - афганців. Ми вшановуємо всіх учасників тієї вже далекої війни і засвідчуємо свою глибоку шану та повагу їхній мужності.

В Афганістані загинули близько 15 тисяч вояків, із них майже 4 тисячі українців.

Подвиг воїнів-афганців - це приклад справжньої самовідданості, патріотизму, чесності, високого морального духу.

До цієї події в бібліотеці пройшов урок патріотизму. На заході були присутні учні 5-Б класу ліцею КПІ. Бібліотекар розповіла дітям про ту страшну неоголошену війну, що розтяглася на довгих 10 років, про справжню солдатську дружбу і товариську підтримку. Учні також прослухали вірші воїна-інтернаціоналіста Олександра Стовби, який загинув, виконуючи свій інтернаціональний обов'язок.

Міжнародний день дарування книг

14 лютого в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день дарування книжок.                      Міжнародний день дарування книг - це добровільна ініціатива, направлена на підвищення інтересу і доступу до книг як дітей так і дорослих. Мета заходу - надихнути людей по всьому світу подарувати книгу бібліотеці, другу, членам родини. Саме до цього дня бібліотека оголошує доброчинну акцію "Подаруй бібліотеці книгу". Всі подаровані бібліотеці книги представлені на виставці книжок "Дарунки вдячних читачів".

Любов підносить серце над землею

14 лютого ми святкуємо День Святого Валентина. Це свято доволі розповсюджене. Його святкують майже у всіх країнах світу, а якщо і не святкують, то точно десь про нього чули. До цього свята в бібліотеці ім. О. Донченка представлена книжково-ілюстративна виставка "Любов підносить серце над землею".

Крим. Нескорена земля.

 Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою України, і в межах повноважень, визначених Конституцією України вирішує питання, віднесені до її відання. Територія АРК визначається межами, які існували на 20 січня 1991 р. - день проведення референдуму та на день набуття чинності Законом України про відновлення автономії республіки. АРК має свої символи: Герб, Прапор і Гімн.

  У кожного народу є дати, які викликають біль у народній пам'яті. Для кримських татар такою датою є 18 травня 1944 року. Здавалося б, треба жити і радіти, що, нарешті, Крим звільнено від окупантів. 11 травня 1944 р. Йосип Сталін підписує «Постанову Державного комітету оборони СРСР про виселення кримських татар з території півострова Крим». Фактичною підставою  для депортації стала «зрада» татар в період війни.  Безперечно, серед народу були ті, хто переходив на бік ворога, або вступав до створених  німцями «добровольчих» татарських військових підрозділів.  Та, як свідчать історики, таких серед кримчан були одиниці. Більшість чоловіків – кримських татар з першого дня війни перебували на фронті у лавах Червоної Армії. Не дивлячись на труднощі, які довелось пережити кримським татарам  після депортації, вони не скорилися, не погодилися з позбавленням людських прав, не втратили гідності та внутрішньої свободи. Майже одразу почалися їхні протести, що свідчило про наміри вести боротьбу за повернення до Криму та визнання депортації як акту геноциду.

Ідея зі зміною підпорядкування Криму визрівала в оточенні Сталіна щонайменше з 1952 року. Юридично Крим перейшов до України 26 квітня 1954 року на підставі закону Верховної Ради СРСР. Тоді Крим став частиною України. Він був включений до складу України тому, що пов'язаний з нею територіально і залежить від неї в сенсі ресурсів. Головну проблему півострова - нестачу води вирішили, збудувавші  в 1961 - 1971 роках Північно-Кримський канал. 

  Повернення кримських татар до Криму набуло масового характеру, починаючи з 1987 року. На початку 1990 рр. кримські татари стали третьою за чисельністю етнічною групою Криму.  Депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною лише в  1989 році. Але в умовах тотального розпаду економіки Радянського Союзу коштів на повернення та відшкодування збитків за вилучене майно  на той час не було. З проголошенням незалежності України весь тягар в наданні допомоги по переселенню кримських татар повністю взяла на себе українська держава.

 11 грудня 2005 р. 4-та сесія четвертого Курултаю кримськотатарського народу визнала депортацію 18 травня 1944 р. й наступні десятиріччя насильницького утримання кримських татар у місцях вигнання актом геноциду корінного народу Криму. Певні надії на краще життя кримські татари повязували з початком "Революції Гідності", яка мала на меті, нарешті, покінчити з бюрократією та корупцією, відновити справедливість в усіх сферах життя. Але скористатися досягненнями революції кримські татари не змогли через анексію Кримського півострова Російською Федерацією.

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську паромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.

Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.

Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

Всесвітній день безпеки Інтернету

День безпечного Інтернету  відзначається у другий вівторок лютого. Ідея святкування належить Єврокомісії, яка була підтримана європейськими некомерційними організаціями. Основним завданням Дня безпечного Інтернету є підвищення рівня обізнаності щодо безпечного та відповідального користування Інтернетом, особливо серед дітей та молоді. Обговоримо і ми питання безпечної поведінки в Інтернеті, потенційних загроз, випадки порушеня прав дитини.    

                                             

                           

Інтернет-залежність

Фізичні і психологічні симптоми інтернет-залежності:

біль у зап'ястях; сухість в очах; порушеня сну; головний біль; біль у спині; нерегулярне харчування; порушення сну.

Наявнісь декількох характеристик говорить про те, що дитина проводить необмежений час за ноутбуком. Щоб зберегти здоров'я дитини, потрібно діяти і шукати альтернативу.

  

Ризики та небезпеки користування Інтернетом

Буллінг — залякування, переслідування, знущання, глузування й інші дії, які здатні налякати, принизити  людину.

Фíшинг – вид інтернет-шахрайства, метою якого є отримання доступу до конфіденційних даних користувачів (логінів і паролів). Фішинг зазвичай здійснюють через електронні листи, оголошення або сайти, схожі на ті, які ви відвідуєте. 

Кардинг — вид шахрайства, при якому проводять операцію з використанням банківської картки або її реквізитів.

Грумінг — входження в довіру до дитини з метою її схилення до будь-якого брутального поводження.                                                       

10 правил безпеки в Інтернеті, яких батьки мають навчити дітей

1. Бути обережним з  особистою інформацією.

2. Використовувати паролі.

3. Обговорити, що можна поширювати у соцмережах.

4. Зробити спілкування у Whatsapp i Telegram безпечним.

                                               5. Ділитися новими уміннями.

                                               6. Пояснити небезпеку

                                                безкоштовного публічного Wi-Fi.   

                                               7. Завантажити VPN ( virtual private network).

                                               8. Убезпечити від ігрових афер.

                                               9. Не розмовляти із незнайомцями у чатах.

                                              10. Не вірити рекламі в електронній пошті.