18 квітня - День пам'яток історії та культури. Цей день встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. В Україні цей день має назву «День пам’яток історії та культури» і встановлен відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його відзначають щорічно 18 квітня.Унікальні культурні надбання, які тисячі років створювалися на території України попередніми поколіннями, є невід’ємною складовою спадщини всього людства. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» є науково-дослідним та культурно-освітнім закладом архітектурно-історичного спрямування, що об’єднує комплекс нерухомих і рухомих пам’яток матеріальної та духовної культури, які становлять виняткову історичну, мистецьку, художню та наукову цінність.
Пропонуємо вам здійснити захоплюючу віртуальну подорож в одне з найкрасивіших і найстаріщих міст України - Чернігів.
Чернігівський Вал, Чернігівський дитинець
Чернігівський Вал, Чернігівський дитинець - центральна укріплена частина Чернігова, що датується VII-XIII ст. Розташована на високому виступі правого берега долини Десни, обмежена з двох боків річкою та її притокою Стрижнем. Сформувався VII-VIII ст. на місці давнього поселення, що існувало в другій чверті нашої ери. Чернігів - залізнична станція І класу
Будівля вокзалу - це монументальний будинок, що був побудований 1948 року за проєктом архітектора Геннадія Гранаткіна, адже у період Другої світової війни будівля попереднього залізничного вокзалу була зруйнована.
У 1999 році вокзал пройшов капітальну реконструкцію та зберіг за собою титул пам'ятки архітектури, про що свідчить відповідна табличка біля входу зі сторони привокзальної площі.
Чернігівська обласна філармонія
З початку свого існування філармонія розміщувалась на території колишнього Єлецького монастиря.
Стаціонарне приміщення з залом на 612 місць філармонія отримала в 1964 році - це колишній будинок Миколаївського єпархіального братства. Останній було споруджено 1911-1912 року на розі вул. Шосейної і Миколаївської. В загальний об'єм увійшла зведена 1870 року каплиця на честь Олександра Невського.
Садиба Глібова
Наприкінці 19 століття,за задумкою власника Григорія Глібова - поміщика та політичного діяча, був збудований будинок в неоготичному стилі. Центральною спорудою садиби була двоповерхова споруда. Замок виконаний у складному асиметричному плані. Під будинком знаходиться підвал. Остання споруда відноситься до цегляного модерну. Григорій Миколайович Глібов збудував замок у лицарському стилі, бо був неординарною людиною. Також були прибудовані льодовня та каретня. Різноманітна форма вікон та готичні вежі. Зображення родового герба Глібова на головному фасаді. Зубчики на балконах і даху. На гербі можна побачити двох крилатих левів та коня посередині. Два леви тримають корону. Садиба має гарний вигляд з усіх сторін та є цілим комплексом споруд.
Комплекс печер, заснований на початку ХІ ст. батьком руського чернецтва — чернігівським князем Святославом Ярославичем та Антонієм Печерським, одним із засновників Києво-Печерського монастиря. За переказами, в них Антоній Печерський викопав печери і заснував монастир. Богородичний монастир було створено за прикладом скельних православних монастирів, який складався з багатьох підземних приміщень (келії для ченців, печерні некрополі, підземні храми). На території печерного комплексу збереглась одна із наземних споруд того часу - Іллінська церква.
Чернігівська колегія - один із найстаріших середніх навчальних закладів в Україні.
Колегіум заснований у 1700 році під назвою Малоросійського колегіуму на базі слов'яно-математичної школи, переведеної з Новгорода-Сіверського. Фундатором колегіуму був церковний діяч, педагог і письменник Іоан Максимович.
Серед учнів були переважно діти козацької старшини та заможних міщан Лівобережжя.
Заснований з ініціативи відомих церковних і культурних діячів другої половини XVII - початку XVIII ст. Лазара Барановича та Іоана Максимовича за підтримки гетьмана Івана Мазепи, Чернігівський колегіум поряд з Києво-Могилянською академією та Харківським колегіумом був одним із визначних осередків просвіти і культури XVIII ст. в Україні.
Борисоглібський собор ХІІ ст.
Собор Бориса й Гліба - відома пам'ятка архітектури міста Чернігова домонгольської доби. За плануванням - триапсидний, тринефний, шестистовпний, однокупольний храм. Розміри: 15,5×23,40 м.
У 1115 р. чернігівський князь Давид Святославич брав участь у перенесенні мощей святих Бориса та Гліба у храм, збудований його батьком у місті Вишгороді. Мощі переносили зі старої дерев'яної церкви у щойно побудовану кам'яну. У 1120 р. Давид втрачає свого сина Ростислава і на згадку про нього розпочинає будівництво собору на честь перших руських святих Бориса та Гліба у місті Чернігові. Також князь наказав спорудити усипальницю для себе, де у 1123 р. був похований.
Спаський собор - одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам'ятка давньоруського зодчества. Зала храму є чи не найкращою в Україні для звучання голосу; акустичні характеристики зали- вражаючі і неперевершені.Під час татаро-монгольської навали собор зазнав руйнувань, зокрема було частково зруйновано склепіння та знищено бані. Спасо-Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного граду» і був також усипальницею князів. П'ятницька церква ХІІІ ст.
Храм Св. вмч. Параскеви П'ятниці на Торгу - православний храм. Побудований в кінці XII на початку XIII ст. на чернігівському посаді біля Торгу на кошти купців; чотиристовпна, тринавна, триапсидна, однобанна, в основі плану - чотиристовпний хрестово-купольний храм, майже квадрат у перерізі.
Названа на честь Святої Параскеви П'ятниці, котра була покровителькою торгівлі та купців. Є припущення, що церква була збудована на кошти князя Ігоря - героя «Слова о полку Ігоревім", за іншою версією - церкву збудували коштом багатих купців.
Храм Св. вмч. Параскеви П'ятниці на Торгу - православний храм. Побудований в кінці XII на початку XIII ст. на чернігівському посаді біля Торгу на кошти купців; чотиристовпна, тринавна, триапсидна, однобанна, в основі плану - чотиристовпний хрестово-купольний храм, майже квадрат у перерізі.
Названа на честь Святої Параскеви П'ятниці, котра була покровителькою торгівлі та купців. Є припущення, що церква була збудована на кошти князя Ігоря - героя «Слова о полку Ігоревім", за іншою версією - церкву збудували коштом багатих купців.
Цікавих вам подорожей.
Немає коментарів:
Дописати коментар