14 червня виповнюється 130 років з дня народження Євгена Михайловича Коновальця - засновника ОУН.
Народився Євген Коновалець 14 червня 1891 року на Львівщині в родині вчителів. Після закінчення дворічної народної школи здобував освіту вже у Львові - у початковій школі при вчительській семінарії, у Львівській академічній гімназії та на правничому факультеті Львівського університету.
Уже зі студентських років Коновалець вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 році брав участь у боротьбі студенства за український університет у Львові. У 1912-му став секретарем львівської філії "Просвіта", а 1913-го був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу. Незабаром став членом Української Національно-демократичної партії.
На самому початку Першої світової, 2 серпня 1914 року був мобілізований до австрійської армії. Влітку 1917-го Коновалець приїздить до Києва, де вступає до Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни. У жовтні-листопаді 1917 р. Коновалець разом з іншими членами комітету сформували Галицько-Буковинський курінь січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.
У січні 1918-го року, після проведення реорганізації, Коновальця обрано командиром Куреня Січових Стрільців. Після приходу до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Євген Коновалець, залишившись у місті, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини.
Наприкінці серпня 1918 р. Коновалець отримав від Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону стрільців з дислокацією у Боярці під Києвом. Після підписання Скоропадським договору про федерацію з Росією січові стрільці підтримали Директорію у повстанні проти гетьманату. У подальшому Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності армії УНР, керував дивізією в операціях проти більшовиків.
6 грудня 1919 року на нараді Петлюри з представниками уряду та військовими керівниками УНР після прийняття рішення про розформування українських регулярних частин Коновалець видав наказ про самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців.
У листопаді 1919 р. він потрапив до табору для полонених у Луцьку, а звільнившись навесні 1920-го, перебрався у Чехословаччину.
Поразка української революції та окупація країни спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність. Відтак, у серпні 1920-го, за безпосередньої участі Коновальця створено Українську Військову Організацію. 20 липня 1921 року Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО.
Із грудня 1922-го року Коновалець був змушений мешкати в еміграції. 28 січня-3 лютого 1929 року на конгресі у Відні було створено ОУН, а Євген Коновалець став її першим головою. Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, спроби поставити українське питання у Лізі Націй та заходи зі створення українського підпілля в радянській Україні викликали занепокоєння у Москві. Протягом 1920-х років відбулося декілька замахів на Євгена Коновальця. 23 травня 1938 року агент радянської служби зовнішньої розвідки Павєл Судоплатов в кафе роттердамського готелю "Атланта" подарував Коновальцю коробку цукерок, начинену вибухівкою.
Євгена Коновальця було поховано у Роттердамі на кладовищі Кросвейк. На батьківщині Коновальця у Зашкові йому встановлено пам'ятник і відкрито музей.
Джерело: інтернет-ресурси
Немає коментарів:
Дописати коментар